Вічна проблема батьків і дітей описана в класиці і не обговорюється лише лінивим, адже в тому чи іншому вигляді вона присутня в кожній сім’ї, і справа тут не у віках, а в різниці поколінь. Але найчастішою та знайомою всім стає проблема спілкування з дітьми-підлітками.
«Батьки мене не розуміють» − часто можна почути від підлітка, але дорослі на цей сплеск найчастіше посміхнуться та похитають головою – подумаєш, що там не розуміти, молодо – зелено. А дарма.
У житті дитини настає момент, коли вона поступово переходить із зовсім дитячого стану в доросле. Грають гормони, з’являються фізичні ознаки дорослішання, за чим йде моральне дорослішання, але ж дитинство – ось воно, ще тільки було, як же так?
Дитина розуміє, що ставлення до неї змінюється, у неї з’являються справжні обов’язки. Звичайно, перші класи та дитячий садок тут же згадуються як найкращий час, а батьки стають ворогами – вони так багато вимагають, і, взагалі, чому це я їм повинен?
Рушаться стереотипи, дитина стає чутливою і спостережливою. Напевно, вперше він звертає увагу на проблеми у сім’ї, у нього з’являються власна думка та оцінка цього. Батьки зненацька перестають бути головними авторитетами, а на зміну їм приходять інші.
Напевно, звучить банально, але найбільше дитині в період дорослішання потрібна підтримка та довіра. Вислухати будь-яке судження та оцінку дитини та не засудити її, відштовхнувши від себе – справжній талант батька.
Довіра може виражатися в тому, що батьки перестануть нескінченно контролювати його життя – чи їв він, що отримав у школі, з ким гуляє. Звичайно ж, контроль потрібен, але саме такий момент його варто проявляти акуратно, не зачіпаючи нову тендітну особистість.
У сім’ї щодня вирішуються проблеми, великі та маленькі, йдуть наради з усіх домашніх питань. Якщо залучити до обговорення дитини, почути і спробувати зрозуміти її точку зору, вона неодмінно відчує себе важливою і необхідною, це набагато зблизить її з батьками.
Слухати і не заперечувати, обережно виправляючи, вимагати, але пояснюючи, навіщо і чому, довіряти і нескінченно любити – напевно, найпростіший рецепт розуміння дітей та батьків.